Чорнобиль – трава полинова
В пам’яті кожного українця і українки 26
квітня – це день Чорнобильського лиха, болю, суму і забути це й викреслити із
нашої пам’яті – не можливо.
Ніколи
б не бачити землю, на якій ніхто не живе! Хоч ще квітують і родять сади – ніхто
не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за цілющими дарами. Це – земля Чорнобиля, це
чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко ступає нога людини.
В Кіцманській районній гімназії відбулась
скорботна година «Чорнобиль – трава полинова»
. Працівники Кіцманської районної дитячої бібліотеки презентували учням
виставку-колаж «Чорнобиль – біль України». Завідуюча бібліотеки Алла
Миколаївна зворушливо зачитала твір Боріса
Бріна «Жертвам Чорнобиля», слова якого, без сумніву, залишилися в серцях дітей.
Ми згадуємо тих , хто пішов з життя, тих хто
віддав його молодим . Держава згадує невинні жертви великої людської помилки.
Проте має бути не лише пам'ять . Допомога – ось чого сьогодні так потребують
чорнобильці. Чорнобиль – то біда мільйонів. І головне завдання влади –
мінімізувати ту біду, відсунути її
якомога далі від людей. Тільки після реалізації такого амбітного завдання,
держава матиме право на громадську повагу… Таку думку висловили сучасні,
розкуті гімназисти третього тисячоліття. 31-річниця страшних подій – це не
свято . Це зовсім інша річниця , яка не терпить фальші, показухи , надуманості. 26 квітня –
день коли кожен повинен поставити перед
собою такі запитання : хто я ? Для чого я живу на світі? Як живу? Як
дію? Чим можу допомогти іншій людині , яка потребує моєї допомоги? Адже сама
природа зробила нам застереження: люди, не будьте байдужими , жорстокими ,
безпечними. Пам’ятайте, що доля планети , доля всього людства , наше з вами майбутнє у
ваших руках.
Комментариев нет:
Отправить комментарий